Картини – це не клякса фарби. Це унікальний сенс, спогади, життя, переживання та емоційний стан – нові сенси творчості, що створює 16-річний митець із Чернігівщини

Одним із відкриттів став український митець Назар Грищенко, який у свої 16 років наполегливою працею, з любов’ю у серці та завдяки власному унікальному погляду закарбовує нові сенси на аркуші. Історією хлопця у Фейсбук поділилась поетеса, волонтерка та радниця міністра в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України – Лала Тарапакіна.

“Я ділюся історіями людей для підтримки, мотивації, надії та відчуття майбутнього”, – зазначила авторка.

Назар – мешканець села Чернігівської області, біля Городні, що межує з Білоруссю та на початку повномасштабного вторгнення понад місяць перебувало в окупації. В родині хлопця семеро дітей, наймолодшій – 2 роки. Під час російсько-української війни Назар втратив вітчима, що загинув під Соледаром, Донецької області. Також, згорів будинок, в якому мешкала родина.

Станом на сьогодні, в “новому старому” помешканні вже облаштували усі необхідні умови для життя родини, зокрема місце для власного простору та творчості створив і Назар. Свій куток хлопець прикрасив гірляндами, які щоразу перемикає під колір свого настрою, малюнками на стіні, а також полицею з фарбами, олівцями та саморобними коробками для мистецтва.

Це стало не лише місцем натхнення та творчості, а й простором для справжньої праці. Так, реалізуючи себе у власній справі, хлопець також відповідально та зважено розподіляє власний прибуток – 50% коштів перераховує на потреби ЗСУ, інші 50 – на закупівлю холстів для майбутнього. 

Найголовніша мрія Назара – вчитися, удосконалюючи свій дар. Як зазначає хлопець, жанр власної творчості він найменував як “психоделіка” (за призначенням: готові ілюстрації до книжок, постерів. вирізняються цікавістю, яскравістю та небанальністю подачі), хоча інколи на полотнах можна побачити унікальні пейзажі. 

Власне, картина, яку придбала авторка історії, містить особистий прихований сенс від митця: спогади про дитинство, що уособлює вічне – ліс та багаття, а також зоряне небо.

“Цю картину я придбала для майбутнього музею. Вона – моя. Я захотіла купити її не тому, що її створив художник з маленького прикордонного села, що пережило окупацію та втрати. А тому, що її створив художник. А разом з картиною створив свій сенс”, – ділиться авторка історії.

Таким сенсом стало – шукати себе та своє. Впевнено працювати на майбутнє. 

Також, ще одну картину Назар подарував волонтерам, назва якої особливо влучно тлумачить сенс, який хлопець відстоює у власних роботах: “крізь розбите серце ти дивишся на картину, а вона дивиться на тебе”.

Сьогодні своєю головною місією Назар називає – можливість бути художником та досягати всього самостійно. Натомість як і кожен митець, хлопець впевнено відстоює власні межі, акцентуючи на цінності своєї творчості та заперечуючи будь-який інший бекґраунд щодо себе, який не стосується мистецтва.

Ексклюзивно в коментарі для #Букв, митець детальніше поділився рушіями власної творчості, її головним меседжем та важливістю підтримки мистецтва серед громадськості.

“Я не навчався в художній школі, малювати навчаюсь самостійно, на що мене надихнула моя подруга Ліза, яка дуже гарно малює. Вона і подарувала мені перші акрилові фарби. Спочатку малював на альбомі гуашшю, після пожежі, коли переїхали, малювати в мене було ще більше бажання. Малював аквареллю, потім вже в мене з’явився акрил. Після смерті вітчима, дуже хороша дівчина Алла Заровна, збирала нам гроші на подарунки, для мене вона придбала холсти і фарби з пензлями. До речі, я колекціоную пензлі, в мене їх вже шістдесят. Потім малював на холстах пейзажі, психоделіку. 

Власну творчість бачу цікавою, тому що в моїх картинах є унікальний сенс, мої спогади, переживання та емоційний стан. Хочу донести до громадськості, що картини – це не тільки клякса фарби, в цих картинах є глибокий сенс, життя, емоції. Я не показую в своїх картинах насильство, вбивство, й щось подібне.

Натхнення до мене приходить через сум. Коли в мене на душі тривожно, я починаю малювати, це допомагає заспокоїти себе всередині. Я дуже люблю чистоту, і для мене це половина мого затишку, люблю естетику. Можу зробити собі чаю сидіти та малювати. Перед тим можу сісти на своє затишне ліжко, яке прикрашене моїми малюнками та там можу думати, що мені малювати. І ще я дуже люблю малювати, коли йде дощ.

Свої роботи частенько я публікую на своїй сторінці в Інстаграм. Купити можна теж, написавши мені в соцмережі. Проте, на цей час в мене недостатньо робіт на продаж, зважаючи, що це все-таки не швидка робота.

З приводу підтримки. Молодим митцям дуже потрібна підтримка. Достатньо буде просто сказати, що це гарно і підліток вже думає, що слід й далі займатися цією справою. Ніколи не пізно вчитися малювати й не обов’язково ходити до художніх шкіл. Навчитися можна й самому, тільки було б бажання і віра в себе”.

Придбати роботи Назара можна, написавши йому в Інстаграм: 

https://instagram.com/nqaxzwagrrr?igshid=YmMyMTA2M2Y=