Красиві та зворушливі вірші про Львів
Львів – місто, що надихає поетів своєю унікальною атмосферою, старовинними вуличками та багатою культурою. Вірші про Львів захоплюють серця як дорослих, так і дітей, адже кожен рядок наповнений любов’ю до міста Лева. У цій статті зібрані найкращі вірші про Львів, які підійдуть для читачів різного віку – від дитячих віршів про Львів, що легко запам’ятовуються, до коротких віршів про місто Львів, які передають його душу в кількох словах.
Дитячі вірші про Львів ідеально підходять для знайомства молодших читачів із красою цього міста. Вони прості, мелодійні та допомагають дітям відчути гордість за рідний край. Водночас найкращі вірші про Львів від відомих і сучасних авторів розкривають глибину історії, архітектури та львівського колориту, що робить їх улюбленими серед поціновувачів поезії.
Львів
Знаю:гарних міст багато —і великих, і малих...Як життя нового свято —
Львів наш ріднийсеред них.Наче сонячна вершинасеред пагорбів-холмів,наче батечко для сина —отакий для менеЛьвів.(Марія Хоросницька)
Львівські ліхтарі
Сяє місяць угорі,в місті світять ліхтарі.Не подумайте, що газв ліхтарях горить весь час...
Так було у давнину.Назавжди той час минув!В старовинних ліхтаряхелектричний є заряд.
Наче добрий чарівник,струм в залізний стовп проникй оживив старі-старінаші львівські ліхтарі.(Марія Хоросницька)
Опівнічний політ з Високого Замку
авжеж не райський сад не світять помаранчізагублено стежки і втрачено слідиа все що є у нас ліхтарик на підзамчіі треба нам туди
збігати у пітьму яка непевна втіхачи виросте вогоньколи позолотить найменша іскра тихарозсипаний пісок розрив поміж долонь
і тісно між дерев і темно в сьому градіі тягнуться до нас обуджені гілкита крізь нічне зело що пнеться на завадізлітаємо з гори злітаємо таки
і жодної зорі лиш доторки терновіі де ще той ліхтар чи світиться йомуподряпини легкі падіння варте кровіі навіть без надій
і навіть у пітьму
бо хто на світі миза сімома шляхамишукаємо любов як золото в ріцізакрито всі домиспідниця з реп’яхамиі скалкана щоці(Юрій Андрухович)
Ніч на площі Юра
Північ чорна, наче вугіль,ходить тінь по площі Юра,в’ються обручами смугина блискучих, сірих мурах.Місяць – таємничий перстеньвправлений у ночі гебан.Будеш в срібнім сяйві мерзтипід холодним дахом неба.Відрізнити сам не можеш,що тут привид, а що ява,чи це марево, чи можедійсність, наче сон, лукава.Це із скла й музики вежі,це вогонь, що вже не гріє,це останні світу межі,це архітектура мрії.Північ чорна, наче вугіль,попіл сну на очі сипле,різьбить сріблом в довгі смугинебо до землі прилипле.Дзвонить ніч на площі Юра.Хрест, неначе ключ могутній.І стає, мов тінь похмура,(Богдан-Ігор Антонич)
Повернення до Львова
IДесь далеко-далеко, що лиш слово домове,Десь глибоко-глибоко в стародавньому дні,Обізвався твій голос, моє місто-любове,Твоє ніжне крило пролітає в мені.
В цьому нашому світі, у плинкім нощеденні,В цьому нашому світі, де доля терпка,Моє місто-любове, нам з тобою священніІ світанок Данила, і вечір Франка.
Доки сняться нам сни, доки сняться нам рікиІ марнота марнот по душі не снує,Моє місто-любове, дорогі нам навікиТі, хто десь за тобою, ті, хто зараз тут є!
IIНа маленькій планеті у великому лузіСходить вечір на сине, на сизе й сумне.На шовковому вальсі, на блакитному лузіЯк давно і недавно ти любила мене.
Як раптово в хвилини блакитношовкові, —Іще рух! іще крок! іще подих грози! —Зацвіли твої пальці першим цвітом любові,Зацвіли твої очі першим цвітом сльози…
Відчорніли в саду переспілі пасльони,Ззимували сніги ув обійми ріки…Та порожні мовчать на цепах телефони,Та над ними порожні летять літаки…
На маленькій планеті у великому містіСходить вечір на синє, на сизе й сумне.На сивавих дощах в сполотнілому листіЯк далеко-давно ти любила мене…(Микола Вінграновський)
***
Вже завтра поїду до Львова. У русі – не нудно.Нові погортаю газети. І згорток новинПідкаже, що поїзд від’їде від станції буднівЙ покотиться літо сікти головешки жоржин.
Година – на каву, хвилинка – на задум про подвиг.Хіба зупинити безпечну відраду хто зміг?І вже не хвилює, чи поїзд зручний і чи модноУ Львові носити у зошиті спогад про сніг.(Наталка Лазука)
Львівський трамвай
Я слух душі розповиваюІ чую в пісні солов’яДзвіночок львівського трамваю,Де їде дівчина моя.
Чи то в Словаччині, чи в Польщі,Чи то в Китаї – диво див –Співає той трамвай на площі,Де він ніколи не ходив.
Там дівчина у мазепинціСидить у третьому ряду,Та не виходить на зупинціВ тім краї, де на неї жду.(Дмитро Павличко)
Український лев
Бубнявіють думки, проростають словами,Їх пагіння бринить у завихренні днів –Цілий тиждень живу і ходжу між левами,Недаремно ж і місто взивається – Львів.
Є міста – ренеґати, є просто байстрята,Є леви, що мурликають, наче коти,Божевільно байдуже облизують ґратиЩе й пишаються з власної сліпоти.
Але думать про них я сьогодні не хочу,Бо мені, видно, трішечки повезло –Я побачив у Львові Міцкевича очі,Кривоносові плечі й Франкове чоло.
Сивий Львове, столице моєї мрії,Епіцентр моїх радощів і надій,Вибухає душа — я тебе розумію,Але, Львове, хоч трішки мене зрозумій.
Я до тебе прийшов із захопленням синаОд степів, де Славутич легенди снує,Щоби серце твоє одчайдушно левинеКраплю сили вдихнуло у серце моє.(Василь Симоненко)
Шляхетний Львове!
Є безліч місць, оспіваних у слові,Світ перед ними голову схиля.Та я тобі вклоняюсь, древній Львове,Бо ти моя воістину земля.Тут дух доби витає серед мурівСтарих середньовічних кам’яниць,Тут стріли пустотливого АмураТоркнулись не одних палких сердець.Шляхетний Львове, гордий, величавий,Свята колиско мудрих королів!На п’єдесталі і краси, і славиТи, як завжди, на верхньому щаблі!(Надія Бойко)
Львівські голуби
Тінь чорна стрімко падає униз —то білий голуб так злітає вгору.Проспект пташиний, сонячний карнизвінчає строгі лінії собору.
Строкаті ритми вулиць і юрби,дахів похилих старовинні плечі.Над містом розмовляють голуби.Про що, не знаю. Про цікаві речі.
Про той собор. Про людство. Про війну.Про білий світ, про небо з далиною.А може, він голубці каже: — Ну,як я літав, ти скучила за мною?..(Ліна Костенко)
Ця добірка створена, щоб ви могли насолодитися поетичним образом міста Лева та знайти вірші, які зачеплять вашу душу. Читайте, діліться та відкривайте Львів через магію слів!