Сьогодні 104 роки від дня народження Івана Кожедуба. Розповідаємо про українського льотчика-аса, який збив 62 літаки

Цього дня 104 роки тому народився Іван Кожедуб — український льотчик, ас Другої світової війни, маршал авіації та тричі Герой Радянського Союзу.

Українські Новини розповідають коротку біографію Кожедуба і цікаві факти з його життя.

Іван Микитович Кожедуб народився 8 червня 1920 року. Він походив із села Ображіївка поблизу Шостки, тоді це була Чернігівська губернія Російської Імперії, зараз — Сумська область.

У 14 років вступив до хіміко-технологічного технікуму в місті Шостка. Перші кроки в авіації зробив у Шосткинському аероклубі.

У 1940 році Кожедуб був призваний до Червоної Армії. Після цього він розпочав навчання в Чугуївській військовій авіаційній школі льотчиків.

Через пересування німецьких військ школа була евакуйована в місто Чимкент (Казахстан). Туди також вирушив Кожедуб, де до листопада 1942 року він займався підготовкою льотчиків.

У листопаді 1942 року Кожедуб був переведений у 240-й винищувальний авіаційний полк 302-ї винищувальної авіаційної дивізії. Тоді підрозділ перебував на етапі формування. У березні 1943 року підрозділ вирушив на Воронезький фронт.

Перший бій

Перший бій Кожедуба стався 26 березня 1943 року. Тоді він здійснив свій перший бойовий виліт на винищувачі Ла-5.

Бій стався над своїм аеродромом, який був атакований чотирма винищувачами Messerschmitt Bf 109 і шістьма важкими винищувачами Messerschmitt Bf 110.

Літак Кожедуба отримав пошкодження після черги з гармати винищувача Messerschmitt Bf 109. Від смерті льотчика врятувала броньована спинка крісла.

Крім того, літак Кожедуба отримав ще два снаряди від своїх зенітників із землі.

Попри пошкодження, Кожедубу вдалося посадити свій літак на аеродромі.

Бойова статистика

За час участі в бойових діях Кожедуб здійснив 330 бойових вильотів. У 120 повітряних боях він зміг збити 62 літаки противника, а саме:

• 21 винищувач Focke-Wulf Fw 190;
• 17 пікіруючих бомбардувальників Junkers Ju 87 Stuka;
• 16 винищувачів Messerschmitt Bf 110;
• 3 штурмовики Henschel Hs 129;
• 2 багатоцільові літаки Junkers Ju 88;
• 2 середні бомбардувальники Heinkel He 111;
• 1 реактивний винищувач Messerschmitt Me 262.

Зазначимо, що Кожедуб став першим радянським льотчиком, якому вдалося збити реактивний літак Messerschmitt Me 262.

Винищувач Ла-7, на якому Кожедуб літав із серпня 1944 року і до кінця війни. Фото: wikimedia.org

У своїй автобіографії Кожедуб стверджував, що 1945 року він нібито збив два винищувачі P-51 Mustang ВПС США, пілоти яких нібито атакували його, прийнявши за літак німців.

Після Другої світової війни

Після завершення Другої світової війни Кожедуб продовжив службу у ВПС СРСР. У 1949 році він закінчив Червонопрапорну Військово-повітряну академію, залишаючись чинним пілотом-винищувачем.

З квітня 1951 по січень 1952 року Кожедуб перебував у Північній Кореї, командуючи 324-ю винищувальною авіаційною дивізією у складі 64-го винищувального авіаційного корпусу.

Упродовж трохи менше року льотчики цього підрозділу здобули 216 повітряних перемог, втративши водночас 27 власних літаків (загинули 9 льотчиків).

Останні роки життя Кожедуба

Після повернення з Північної Кореї Кожедуб вступив до Військової академії Генерального штабу, яку закінчив 1956 року.

У 1964 році Кожедуб став першим заступником командувача авіацією Московського військового округу.

У 1970 році Кожедуб отримав погони генерал-полковника авіації, через 15 років (1985 року) — маршала авіації.

Помер Іван Кожедуб 8 серпня 1991 року на своїй дачі, не доживши два тижні до проголошення незалежності України.

Нагороди Кожедуба

Іван Кожедуб був удостоєний таких нагород:

• Герой Радянського Союзу — 3 (04.02.1944, 19.08.1944 і 18.08.1945);
• Орден Леніна — 2 (04.02.1944 і 21.02.1978);
• Орден Червоного Прапора — 7 (22.07.1943, 30.09.1943, 29.03.1945, 29.06.1945, 02.06.1951, 22.02.1968 і 26.06.1970);

Парадний кітель Івана Кожедуба з нагородами. Фото: wikimedia.org

Також Кожедуб був нагороджений безліччю інших нагород як Радянського Союзу (Орден Олександра Невського, Орден Вітчизняної війни I ступеня, Медаль "За бойові заслуги" та інші), так і іноземних держав.