Чому переслідують ворів в Україні
Протидія організованим злочинним угрупованням (ОЗУ) в Україні, та чому переслідують ворів в законі.
В червні 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон, яким були внесені відповідні зміни до ст. 255 КК України. Мета доповненої, розширеної статті кримінального кодексу – протидія ОЗУ в Україні та «ворам в законі». В даній статті ми спробуємо розібратися чому переслідують ворів в Україні, перспективу та можливі ризики впровадження зазначеної законодавчої ініціативи.
Почнемо з історичних фактів. У далекому 1930 році на території СРСР з’явилися перші, так звані, «вори в законі». Мова йде не про крадені гаманці перехожих, зазначений статус відносився до еліти злочинного світу. Вори в законі мали не тільки повноваження, але й жорсткі воровські зобов’язання, викладені у воровському законі (порядку), який в свою чергу складався з «понять» (аналогія статей чинного законодавства). Наприклад, вор не мав право брати шлюб, перебуваючи на волі, жив в досить скромних умовах, було заборонено мати бізнес, співпрацювати та навіть спілкуватися з представниками правоохоронних органів, тощо.
Зазначені суб’єкти, фактично, здійснювали контроль за кримінальними елементами (окремими злочинцями, групами). Тобто вор в законі – вища ланка, нижче – кримінальні авторитети – керівники організованих злочинних угруповань.
Також, вор в законі отримував від діяльності кримінального світу відсоток незаконно отриманих коштів. Фінанси акумулювались в так званий «общак», за рахунок якого забезпечувалось відносно комфортне перебування осуджених в місцях позбавлення волі. Тобто, здебільшого, за рахунок «общака» закупалися харчі, речі, тощо для ув’язнених, витрачати на особисті потреби зазначені кошти було заборонено.
У 1979 році була ініційована зустріч між ворами та, на той час, нелегальними представниками бізнесу («цеховики»). Під час зустрічі було домовлено, що з незаконного бізнесу до «общаку» буде сплачуватись 10 відсотків від отриманого прибутку. В свою чергу, представники криміналітету взяли на себе обов’язок дбати про безпеку діяльності незаконного бізнесу.
Саме з того часу з’явився перший діалог між бізнесом та злочинним світом.
У другій половині 1980 року розпочато процес розпаду СРСР, який офіційно завершився 25 грудня 1991 року. В цей період з’явилась велика кількість організованих злочинних угруповань. На територіях міст знаходилось по декілька різних ОЗУ, які часто не могли мирно розподілити сфери впливу. В зазначені неспокійні часи, вори в законі виступали в якості третейських суддів в конфліктах між злочинними угрупуваннями, в тому числі, розподіляли між ними території та сфери «діяльності».
В цей період представники влади, правоохоронної системи, часто, не втручались в діяльність ворів, адже, останні забезпечували відносну рівновагу в кримінальному світі. Тобто, на той час слаба правоохоронна система не мала можливості зупинити ріст злочинності. Саме тому було обрано принцип «з двох зол обрати меншу». Щоб упорядкувати, не допустити хаотичний розгул злочинності, приходилося не заважати діяльності ворів в законі… В свою чергу еліта злочинного світу взяла на себе зобов’язання мінімізувати збройні сутички між представниками організованих злочинних угруповань, також забороняли діяльність приїжджих, немісцевих (т.з. «гастролерів») злочинців на підконтрольній території. Були навіть такі випадки, коли представники правоохоронних органів зустрічались з авторитетами злочинного світу, надавали інформацію про скоєні тяжкі злочини з боку невідомих (немісцевих злочинців), після чого, місцеві злочинці …. своїми зусиллями та методами локалізували діяльність «гастролерів».
В цей непростий час з’явився вимушений діалог між криміналітетом та правоохоронною системою.
У другій половині 1980, початку 1990 років кількість ОЗУ збільшилось в рази. Представники організованих злочинних угруповань, в період глобальної приватизації, ставали власниками крупних приватних установ, приймали участь в політичному житті, заводили в ради депутатів усіх рівнів своїх представників. Більшість ворів в законі були громадянами Грузії, Росії, вплив розповсюджувався на всі держави СРСР.
В цей час державна машина програвала… Було прийнято рішення створення спеціалізованого підрозділу міліції для боротьби з організованою злочинністю. У 1986 році у м. Дніпропетровську (нині Дніпрі) був створений спеціалізований шостий відділ на базі управління карного розшуку області. Співробітники відділу показали неочікувану результативну, продуктивну роботу в питаннях протидії організованій злочинності і о 1988 році на базі шостого відділу на всій території СРСР утворюється Управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ). Приблизно з 1990 до початку 2000 років, фактично УБОЗ вів війну з ворами в законі та ОЗГ. На початку 2000 правоохоронні органи почали перемагати… Ріст злочинності зменшився. Невелика кількість ворів в законі та авторитетів ОЗГ, які залишилися, здійснювали діяльність, не перетинаючи «червоних ліній». Тобто, намагалися забезпечувати мінімізацію скоєння тяжких злочинів, в тому числі, «караючи» своїми силами правопорушників. Тільки в даному випадку, це був не діалог з представниками міліції… а жорсткий ультиматум УБОЗУ!
Приблизно з 2008-2010 року ефективність діяльності УБОЗУ почала падати.
На роботу вищого керівництва правоохоронних органів держав СНД все більше впливала корупційна складова. Знову набирали міць вори в законі та кримінальні авторитети.
Щодо діяльності ворів в законі та ОЗУ в Україні, та чому їх переслідують. Ми живемо в непрості часи. В 2014 році Революція, анексія Криму, АТО, о 2015 році розформування УБОЗУ. Тобто, правоохоронна система слабка, зброї багато, кримінал набирає міць. Фактично, отримали ситуацію другої половини 1980, початку 1990 років… Коли кримінальні авторитети та вори в законі намагаються контролювати не лише комерційну сферу, а і впливати на політичне життя держави. Також, виникає питання по забезпеченню порядку з боку кримінальної еліти. Ми бачимо чисельні вбивства, розбої, створюються раніше нікому невідомі організовані злочинні угрупування… Тобто, на відміну від 90-их, криміналитет не тільки окріп, але вже й не переймається питаннями збройних сутичок представників різних ОЗГ, протидією хаотичній злочинності, здійсненням тяжких злочинів, в тому числі, «гастролерами», які відбуваються, навіть в людних місцях… Тобто, складається враження, що на сьогодні злочинна еліта живе одним днем, переймаючись виключно своїми фінансовими, політичними інтересами.
О 2019 році було створено Департамент стратегічних розслідувань НПУ, який тепер замість УБОЗу вступив у протистояння з організованою злочинністю.
Змінами в кримінальний кодекс України надано можливість притягати до відповідальності не лише кримінальних авторитетів та ворів в законі, а і осіб, які сприяють, допомагають їх злочинній діяльності, або тих, хто користується їх послугами.
Чому переслідують кримінальних авторитетів та ворів в Україні?! Вважаємо, тому, що представники криміналітету перестали приносити користь громадянам (навіть в питаннях мінімізації хаотичної злочинності) та Державі в цілому. На даний час, бачимо лише негатив… Також, прийшов час прощаватися з минулим та рухатись уперед. СРСР вже нема, сподіваємося, що і воровська романтика залишиться у минулому. Монополія на владу повинна залишатися у Держави. Один з яскравих прикладів – боротьба з організованою злочинністю в Грузії. На даний час ця держава вважається найбезпечнішою на території СНД.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ ВБИВСТВО У ЦЕНТРІ ДНІПРА
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ КАНАЛ Google Новини