В’ячеслав Фрідман: У Дніпра-1 є майбутнє
– Підібʼємо підсумки сезону, наскільки ви задоволені фінальним четвертим місцем у турнірній таблиці?
– Якщо дивитися на те, як проходили останні матчі, то четвертим місцем можна бути задоволеними. Якщо подивитися на результати січня, то безумовно розраховували на третє місце, може навіть поборотися з “Динамо” за друге, але кияни дуже добре себе показали у весняній частині. Але ще взимку, сподівалися, що зможемо скласти їм конкуренцію. Якби тоді хтось сказав стосовно четвертого місця, то це б було прикро. Тому оцінка результатів сезону дуже суперечливе питання.
– Протягом сезону читав багато інтервʼю керівництва та тренерського штабу клубу, і навіть коли “Дніпро-1” йшов на першому місці, усі доволі скромно казали лише за єврокубки, що це буде нормальний результат.
– Особисто я казав за третє місце. “Шахтарю” ми не конкуренти, це зрозуміло, а от третє місце здавалося цілком реальним, відштовхуючись від складу і так далі. Але я ніколи не казав, що метою є потрапляння лише в єврокубки.
– Тобто є розчарування через те, що “Кривбасу” вдалося випередити нас у турнірній таблиці?
– Звичайно, що є, але так склалася весняна частина чемпіонату. З цими травмами, постійним випаданням гравців з обойми. Ніхто ж не пішов з ключових гравців, покинули клуб тільки зайві: бразильці, які не відігравали ніякої ролі, Пуріта, Каплієнко, це все не то. Усі ті, хто добре грав осінню частину сезону, усі залишилися. Просто наклалися незрозумілі проблеми з травмами та невезіння. Не вистачало концентрації гравцям у матчах, де ми вели за рахунком. Взяти той самий матч проти “Зорі”, з “Металістом-1925”, з “Минаєм”, цей матч взагалі зруйнував цілісність. А якщо згадати останні матчі осінньої частини, то ми провели їх досить добре, наприклад проти “Ворскли” вдома, або проти “Полісся” у гостях, але заробили всього один заліковий пункт. Після 15 турів команда виглядала прекрасно, а от 16-й та 17-й за хорошої гри, додав лише одне очко, на жаль. Між першими 15 турами та останніми 15 просто прірва, дві величезні різниці. Як погано завершили восени, так погано і почали навесні.
– На цей момент вже є розуміння стосовно того, чи залишиться Юрій Максимов головним тренером на наступний сезон?
– Максимов захищений контрактом. У нього там прописано, що якщо команда посідає 4-5 місця, то він автоматично продовжується ще на рік. Так, не дуже приємно було читати усе те, що він там наговорив, але як він, так і його тренерський штаб мають чинні контракти, які окрім всього, ще і бронюють від служби в армії. Думаю, що ніхто нікуди не збирається йти. Тому можна вважати, що він залишається.
– Але у керівництва клубу нема бажання працювати з ним надалі?
– Як це нема бажання? Якби ми посіли шосте місце, то можливо б і не продовжували співпрацю. Оскільки він захищений контрактом, то будемо працювати. Якщо він звісно захоче працювати з тим складом, який ми будемо мати, а не казати кожної пресконференції, що у когось якісь бани, що хтось куди пішов. Є такий склад, з ним і працюй.
– Якщо я правильно розумію, після гри проти “Чорноморця”, команда знаходиться у доброму настрої, зʼявилися позитивні новини
– У нас є майбутнє. Ми продамо декілька гравців, у яких спливає термін дії контрактів, у нас є певне фінансування. Так, воно достатньо складне наразі, бо ті компанії, які фінансували клуб, через війну не можуть робити зараз це повною мірою. До того ж місто знаходиться доволі близько до зони бойових дій, тому, наприклад, хлопці з Ю-19, які живуть на базі, постійно нервують, проводять ночі в бомбосховищах. Їх батьки незадоволені, що діти тренуються в Дніпрі, їм би хотілося, щоб вони тренувалися в умовному Рівному, Житомирі, Ужгороді, Львові. Я думаю, що кожен, хто має дитину, розуміє мене зараз.
– Ви казали, що клуб ставить задачу знайти додаткових спонсорів. Як зараз справи з цим питанням?
– Клуб цим займається, але ці питання не вирішені. Якщо хтось допоможе знайти спонсорів, то залюбки будемо співпрацювати. Ми звертаємося до багатьох, будь ласка, якщо є бажання, нумо допомагати клубу з рідного міста. Ми ж усі прекрасно розуміємо, що у нас є і підприємці доволі забезпечені, але до футболу байдужі.
– Як ми бачимо, що і підприємці з Дніпра вкладають кошти в клуби з інших міст. Той самий Буткевич, наприклад, Дубінський.
– Буткевич має в Житомирі свої бізнес-інтереси, достатньо давно живе в Києві, тому йому комфортніше їздити на матчі у Житомир, тим паче, що він жодного не пропускає. З ним все зрозуміло. Але де ті люди, які люблять футбол і готові вкладати гроші у воєнний час?
– Я розумію, що Гуцуляк вже остаточно переходить в “Полісся”? Це вже закрите питання?
– Закритим питання буде тоді, коли буде укладено контракт, коли ми отримаємо гроші за нього. Але поки що це все на рівні розмов.
– Але це вже достатньо ґрунтовні розмови?
– Ми маємо ґрунтовні розмови і стосовно Сватка, і стосовно Піхальонка, і стосовно Гуцуляка, але поки що, по руках ніхто не вдарив, як то кажуть.
– Під ґрунтовними розмовами, ви маєте на увазі конкретні пропозиції з конкретними сумами?
– Так, саме так. Нам називають одну суму, ми називаємо іншу. Зараз йде торг.
– Це лише українські клуби?
– Так, іноземних нема. І взагалі – ми будемо намагатися тих гравців, у яких залишається рік контракту, продавати, бо нові контракти ми просто не в змозі забезпечити. Тим паче, що усі вони хочуть міняти команди, кидати собі нові виклики і так далі. Є гравці, у яких спливає термін дії контракту, а вони чекають пропозиції від нас, є і такі.
– Чи можна конкретніше стосовно останніх?
– Будемо розмовляти з Філіпповим, Бабенко, Пасічем. Це все питання перемовин. Безумовно на них виходять і інші клуби, це ж ніякий не секрет. Але і в інших клубах у гравців закінчуються контракти, наприклад у “Ворсклі”, тому тут немає нічого такого надзвичайного. Ми також цікавимося хто, де та за скільки вільний. Але поки що стосовно трансферів розмовляти зарано.
– Але питання стосовно трансферів підіймати цілком логічно, якщо враховувати те, що “Дніпро-1” буде брати участь у кваліфікації Ліги Конференцій. Виходить, що команда буде лише місяць у відпустці, а потім збори. Вже відомо де вони пройдуть?
– Думаю, що Україна. Щоб проводити спаринги, зовсім не обовʼязково їхати до умовної Туреччини.