ПІД ТИСКОМ ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ

70-ті роковини операції «Північ».

Історична довідка

8 квітня 1951 року. Озброєні військові та міліція вривалися пізно вночі до домів тисяч українських сімей, повідомляли про депортацію до Сибіру та конфіскацію майна. Разом з дітьми, жінками та літніми в товарних вагонах їх відправили до Сибіру на вічне поселення. Приблизно 10 000 осіб з Західної України, а також Білорусії, Молдавської, Латвійської, Литовської і Естонської РСР були покарані лише за те, що вони були Свідками Єгови.

Так, за наказом Сталіна, на Західній території Радянського Союзу була здійснена таємна операція «Північ», що стала наймасовішим антирелігійним актом репресій проти Свідків Єгови в історії СРСР, метою яких було зупинити їхню діяльність.

На збори давали 2 години. Можна було взяти 1500 кг особистих речей, але не всім давали таку можливість. Інші речі і житло конфісковували без права повернення. У деяких Свідків Єгови була можливість уникнути депортації, всього лише написавши відмову від своєї релігії. Депортації підлягали також діти.

В Україні операція торкнулася 348 населених пунктів. Висилка була організована на рівні військової операції – оперативні групи, план, конспірація, заходи на кордоні.

Було задіяно: 15744 військових та правоохоронців, 2640 одиниць автотранспорту, 7 залізничних станцій, 9 ешелонів, 450 вагонів.

Були організовані інструктажі різних ланок, задіяних в операції, а також підготовлені бланки для документації та звітів. Вивчалися підходи до будинків тих, кого виселяють, щоб не допустити втечу. Про підготовку та хід операції доповідали щодня.

В переповнених товарних вагонах, в нелюдських умовах, без елементарних санітарних умов та їжі, подорож тривала близько трьох тижнів. Під час поїздки бракувало іжі, а в деяких випадках люди голодували і було холодно. Дехто помер під час перевезення до Сибіру. Вагітним довелося народжувати в таких умовах.

В Сибіру частину депортованих розселили в бараках та підвалах, де кишіли воші, миші і клопи, а інші залишилися просто неба. Весь час вони були під пильним наглядом конвоїрів. Депортовані були змущені підписати документ про «вічне поселення», а втеча загрожувала 20-ма роками каторжних робіт.

Про Свідків Єгови в Україні

Свідки Єгови — міжнародна релігійна організація, відома у всьому світі. Наприкінці XІX — початку ХХ століття представники Дослідників Біблії (кол. назва Свідків Єгови) відвідують Україну і ця релігія з'являється на західних українських територіях та розповсюджується на Схід.

Під час Другої світової війни в Європі Свідки Єгови не підтримували нацистський режим, за що стали єдиною релігійною групою, яку Гітлер пообіцяв винищити у конценраційних таборах. Паралельно із цим у СРСР їх переслідував комуністичний режим, в тому числі й шляхом депортації до Сибіру «навічно».

Попри те, що у 1965 році вимога залишатися в місці виселення була скасована, переселенцям заборонялося повертатися додому, а конфісковане майно не поверталося.

28 лютого 1991 року Свідки Єгови в УРСР першими отримали державне визання та реєстрацію на теренах Радянського союзу. А після розпаду СРСР офіціно продовжили діяти в незалежній Україні. Усі депортовані Свідки Єгови були реабілітовані як жертви політичних репресій. Наразі в Україні нараховуються майже 130 000 Свідків Єгови.