Веселі вірші для дорослих. Смішні вірші українською мовою для дітей

Всі ми знаємо, що сміх – це найкращі ліки. А що може бути кращим для підняття настрою, ніж веселі вірші? Веселі вірші для дорослих допоможуть розслабитися після важкого дня, забути про проблеми та просто посміятися. Смішні вірші для дітей – це чудовий спосіб розвеселити малечу. Їх легко читати та запам'ятовувати, а смішні сюжети та кумедні рими неодмінно викличуть посмішку на обличчі дитини. Вірші для дітей – це не лише розвага, але й можливість навчити дитину чомусь новому. Дитячі веселі вірші можуть розповідати про тварин, природу, пори року, дружбу та інші важливі теми. Смішні вірші – це справжня скарбниця гумору та позитиву. Вони дарують нам радість, заряджають енергією та допомагають поглянути на світ з посмішкою. Завітайте до світу веселих віршів, і ваш настрій обов'язково покращиться! Веселі вірші для дорослих, які піднімуть настрій та розвеселять до сліз Життя дорослого – це не лише серйозні справи та відповідальність. Іноді нам всім просто необхідно розслабитися, забути про проблеми та посміятися від душі. Веселі вірші до сліз стануть як раз у нагоді. Колобок  Я раніше – був добрішим?..Злі́шим став – то й став старішим!(З лішим спав – і пострашнішав…)Але більш не подобрі́шав…Тільки колобка зліпивши –дещо віршики поліпшив… (Сергій Губерначук)   *** Пиши, пиши – не будь дурним.Гріши, гріши – але з одним. (Сергій Губерначук) Наказання Господнє Не без того, щоб любити,ще не був, так будеш битий,Бо в останній день коханняза зітханням – йде прохання…"Боже-Боже, поможи-но –забери мою дружину…Не її – так хоч мене.Все одно, життя майне,мов сірник, згорить одразу,в бійках, сварках та образах.Все одно, Всевишній Боже,серце розцвісти не гоже,очі, мов порожні доти,руки, мляві до роботи,бач, лише Тебе люблю.Збав! Бо вб’ю її ще – вб’ю!.." І наказує їх Бог –залишає їх удвох. (Сергій Губерначук) Чекаю долю Як додю свою, підспудно вденьі вночі чекаю  Його, тому що дуже важко борщ зварити на Одного... (Е. Нарицина)   *** Я люблю свою роботу,Я прийду сюди в суботуІ в неділю – теж на працю.Іменини тут відзначу. Новий рік. Різдво і ПасхуНочувати тут? – Будь ласка!Якщо навіть захворію,Чи зірвусь, чи озвірію. Без сніданку і обіду,Й у відпустку не поїду!Все пахатиму на дядю,Щось не так – то буду гадом! На роботі буду й жити,І нічого не просити, –Ні поблажок, ані премій, –Мабуть, шеф мій просто геній. Мало платять – то фігняПраця зранку, до темна…Від роботи дохнуть коніНу а я – безсмертний поні.   *** Ми роботи не боїмося,Від роботи не біжимо.Немає роботи – спати лягаємо,Є робота …. Далі спимо.   *** Прокидаюся, вмиваюся, на роботу збираюся.Фарбую губки, фарбую очі, тоніком зморшки мажу!Смачний сніданок складаю, бутерброди збираю…. Так втомилася цим вранці…. Не залишилося більше сил.Раніше вийти на роботу мене начальник попросив.А поки я збиралася, прокидалася, одягалася –Мене найкращий у світі хлопець на побачення запросив! Я роботу прогуляю. Негарно це, знаюАле любові моїй, на світі нічого дорожчого немає!Я, від совісті, страждаю, яскравим полум’ям згораю,Але причину складаю…. За любов я! Ось відповідь!   *** «Коли ж заглянути в штани, –між ніг, неначе між дубів,висить телятко без зубів». (Костя Шишко)   *** «Ставна, висока, товстозада,хоч й мала невеличку ваду –волоссям ноги обросли.Та в неї очі більші слив,як цукор, рівні білі зуби,розтулені, мов квітка, губи,а груди – двійко гарбузів,якщо висловлюватись грубо.Такій не кожен раду дасть.Не кожен, звісно, й осідлає». (Костя Шишко) Смішні вірші для дітей, які легко запам’ятати Чи чули ви коли-небудь про чарівну країну, де живуть смішні віршики? Ця країна наповнена щирими посмішками, дзвінким дитячим сміхом та безмежною фантазією. Смішні вірші для дітей – це ваш квиток у цю дивовижну країну, адже гумор для дітей ніхто не відміняв. Легко і просто На роботу хоче з татомЙти малий Олежко.Каже: — Знаю я багато.Можеш взяти легко.— Ти ж іще читать не вмієш.Навіть рахувати!Син зітхає: — Що тут вдієш.Буду керувати! (Василь Насипаний) Конкурент Почула доня слово “конкурент”,Про це побігла в тата запитать.Подумав той, заліз у інтернет,Сказав малій, що річ то непроста. Особа це, що хоче те, що й ти.Буває ж часом так в житті  якраз.Тож може інший раптом хтось прийти,Зайняти просто твоє місце враз. На другий день побігла в туалет.А двері там закриті в цей момент…Здійняло врешті шум дитя мале:— Це що? І тут у мене конкурент? (Василь Насипаний) Батько і син Малого синочка повчає татусь:—    Ти швидше обідай, бери —                       не лінуйсь.                       —    А я не лінуюсь,— синок                       бубонить,—Я знаю, що їсти — не діло робить. (Микола Сингаївський) Як є, так є… Макс признався другу Толі:— Вчора троє враз пристали.Певно, старші. Злі доволі.Щось мені про гроші плели. Я одному дав нормально.Потім іншому добряче.Поруч друг киває схвально:— Ну, а з третім схоже наче? Макс зітхнув, розвів руками:— Тому зовсім не дісталось.Скажу так, як є, між нами,В мене грошей не зосталось… (Василь Насипаний) Все логічно Дзвонив татусь. Повчав синка Олеся.Сказав яйце варить хвилин із десять.Не знав: логічне мислення в дитини.Тож три яйця варив той півгодини. (Василь Насипаний) Половина Шість яблук дав Мишку старий сусід:— Про брата свого меншого згадай.Поділиш разом з ним якраз усі.Малому половину чесно дай. — Невже лічить не вмієш, хлопче, ти?Чому віддав йому лиш тільки два?— Чого ж не вмію. Це просте з простих.То брат іще не знає рахувать. (Василь Насипаний) Дзюдоїст Я – сміливий! Від  і  до:Знаю віршик про дзюдо. (Володимир Нагорняк) Марічка і звичка У Марічки гарна звичка —Любить все робить Марічка:Полежати,Потім сісти,Потім булку з медом з’їсти.Потім трішечки поспатиТа на гулі вийти з хати... Роботяща в нас Марічка,Тільки дивна в неї звичка. (Микола Сингаївський) Веселі вірші про тварин Хто не любить кумедних історій про наших пухнастих друзів? У цій збірці ви знайдете веселі вірші про тварин, які розвеселять вас та ваших дітей. Песик вчився рахувати Песик вчився рахувати:«Гав-гав-гав і гав-гав-гав!»Хоч дітей і небагато,Додавав і додавав. Катерина, Гриць, Оксана,Мотря, Гліб, Семен, Павло,Олексій, Денис, Тетяна –Скільки в мами їх було? (Ольга Савченко-Гнатюк) Хто що пише? Пише хвостиком лисичкаЩось на росяній траві.Дятел, пташка невеличка,Ставить знаки на корі. Таємниче пишуть рибиПлавниками у ріці.Зайчик сонячний на шибіПише вірші – промінці. Пише в хмарі блискавиця, –Пише трактор на лану,Ще уродиться пшениця –Дощ напоїть ярину. (Петро Кралюк) Горобець і шпаки Поселився у шпаківні Горобець:— Цвінь-цвірінь,Я наче справжній молодець.—Та набридло цвірінчання те Шпакам, І сказали Горобцю вони: — Затям! У шпаківні, ти вважаєш, став                          співцем,А насправді ж залишився Горобцем. (Микола Сингаївський) Про що говорили птахи і звірі Ворон шепче воронятку:—    Мій біленький.—Слон гундосить слоненятку:—    Мій маленький.—Заєць каже зайченяті:—    Мій хвостатий.—Гуска шепче гусеняті:—    Мій крилатий.—Лев говорить левенятку:—    Мій ласкавий.—А їжак — їжаченятку:— Мій лукавий. Як почув я ті розмови Птахів, звірів,Ні зайчиську, ні слонові Не повірив.А чому? (Микола Сингаївський) Ведмідь Буркотливий, вайлуватийХодить лісом дід кудлатий.Одягнеться в кожушину,Мед шукає і ожину.Літом любить полювати.Взимку — у барлозі спати.Як зачує він весну,Прокидається від сну. (Володимир Гринько) Білочка Хвiст трубою, спритнi нiжки —Плиг iз гiлки на сучок! —Носить бiлочка горiшкиВ золотий свiй сундучок.В неï й очi, мов горiшки,Кожушинка хутряна,Гострi вушка, наче рiжки, —У дуплi живе вона. (Григорій Бойко) Поросятко Поросятко спохватилось:«Ой, давно я вже не милось!Я ж чистеньким бути мушу.»Та й залізло у калюжу. (Грігоре Вієру) З лісу зайчики ішли З лісу зайчики ішли,Кавуна вони знайшли.їли, їли кавуна,Так і виїли до дна.Хить його туди й сюди —Покотили до води.Заї-зайчики смішніПопливли на кавуні!Попливли на кавуні,Наче й справді на човні!Та як далі відпливли —З ляку слізки потекли...А матуся зирк із хати:Попливли її зайчата!..Каже гусочці зайчиха:— Порятуй зайчат від лиха!Добра гусочка зайчатЗавернула вмить назад.Чим кінчаються пригоди? —Не робіте, діти, шкоди! (Леонід Полтава) Соловейко Ліс зелений, ліс барвистийПовен солов’їним свистом.В солов’я до співу хист,Бо великий він артист.Він співає безкоштовно.Ліс заслухався. Чудовно! (Грігоре Вієру)   *** Приніс учора татко Сіреньке цуценятко. Воно із нами грається І зовсім не кусається.- На молочка, маленьке, Та підростай швиденько. (Г. Сафонова)   *** Бавлять ранньої пориБобренят старі бобри.Бубонить бобер до білки:- Бобреня боїться бджілки. (О. Кононенко)   *** Спав ведмедик до весниБіля стовбура сосни.Наче ковдра, білий снігУкривав його барліг. Що, ведмедику, з тобою,Чом ти завжди спиш зимою?- Сплю, бо сніг і хуртовина -Це не мед і не малина! (С. та Ю. Ходоси) Гуморески про життя Всі ми знаємо, як іноді буває важко жити в цьому шаленому світі. Але не поспішайте здаватися! Адже є один чудовий спосіб покращити настрій та зарядитися позитивом – це гуморески про буденність. Ці кумедні та легкі вірші розкажуть вам про знайомі всім ситуації, змусять посміхнутися і поглянути на життя з іншого боку. Читайте гуморески про життя, діліться ними з друзями та посміхайтеся частіше! Не відкладай –  Я зроблю це в понеділок! –Так сказав собі Тодось.Але взятися до ділаЩось охоти не знайшлось. –  Хай зроблю це у вівторок. –Але знов серед забав,Повних сміху, співомовок,День немов у воду впав. –  Середа – гарніша днина!Це пів тижня. Та – біда:Не оглянувсь ще хлопчина,Вже й минула середа. –  Ну, напевно, вже почну яЦю роботу у четвер.Але все, що не візьму я,З рук летить. І що ж тепер? – Може п’ятниця поможе?Мушу конче вже почать.Проминає тиждень… Боже!Треба хутко поспішать!–  Ні, найліпше – це субота!Вільний день і вільний час.Та субота – не робота!Весь порив чогось погас… Ось прийшла й свята неділя…Чи робити? Буде гріх!І з того усього ділаВ хлопця вийшов просто … сміх! Що порадити хлопчині?Наш Тодосику! Ти знай –Все зроби, що можеш нині,А на завтра не лишай! (Микола Щербак) Пісенька про прийми А ти ж мною шила,шила-вишиваламережані рушники,лєнти й покривала. Потім з світу зжи́ла,жила-виживала.Дала в руки клумакиі скибочку сала. Я пішов по світутемними путями.Поки свитку обідрав –повернувсь до тями. І матка сміються,і татко регочуть:"Тілько, синку, піввідрайти у прийми хочуть!" (Сергій Губерначук) З голоду  А якщо я втічу,               і шукайте,                           де хочете?Не боюся тепер                ні пропасти,                           ні збочити.Я тікатиму                довго                            від васдо Країни                Варених                             Ковбас! (Сергій Губерначук) З кочергою Політики знов міряються силамиІ коментар дуже відвертий Зоя:– Коли хтось у політику йде з вилами,Жінкам туди іти слід... з кочергою! (Володимир Даник) Терміни військові Скільки прагнень і надій!Як вітрів у полі…Одружився Тимофій –Знайшов свою долю! Бо і як же хлопцю, якБез щастя й любові?!І хоч ніби й не вояк –Терміни військові! Про свій нинішній етап –Вкотре… Та не  всоте!– Теща, друзі, це... Генштаб,Ну, а зять – піхота... (Володимир Даник) Як вареники варили кум і я Кум поїсти неабиякий мастак.Йому жінка, що не зварить, все не так.Вередує: — Як з’їдаю твій обід,Наче гирю закладаю у живіт.Он торік я в ресторані,— каже,— був…Ледве миску з деволяєм не ковтнув.Там таку дають підливку — смак і шик!З нею з’їсти можна власний черевик.—Раз в неділю ми остались без жінок:Подались вони раненько на товчок.Ми із кумом закурили, сидимо.Кум наліво, я направо — плюємо.— Не зоставили нам їсти, то й нехай…А ми зваримо вареники давай!Налили ми в ночви свіжої води.Півмішка муки засипали туди.Я качалку взяв, а кум мій — макогон,Тісто туго замісили, як гудрон.Дріжджів кинули дві пачки — красота!Потім перцю і лаврового листа.Тісто витягли на стіл ми та й січем —Я ножакою, а кум мій сікачем.В казані кипить, аж піниться вода.Я ліплю, а кум вареники вкида.На вусах у мене тісто, в нього сир.Кум по кухні походжа, як командир.— Хай живіт,— говорить,— лопне, а жінкамОтакунького вареничка не дам!В казані вода вирує, булькотить.Сир гарячий нам на голови летить.Покипіло так не більше двох годин,Бачим: збились всі вареники в один.Ми вареник той штовхаємо до дна,А він лізе, випирає з казана.Кум говорить: — Ну, нехай вже буде так.Покуштуємо, яке воно на смак.Поділили ми вареник, сидимо.Кум виделкою, я ложкою — їмо.Я помалу ремиґаю, кум жує.— Ну,— цікавиться,— як враження твоє? —Я показую на пальцях і стогну:Зуби злиплись, язика не поверну.В кума очі лізуть з лоба — не ковтне.Просить: — Стукни по потилиці мене! —Я як двину його в шию кулаком!Тут відразу нам полегшало обом.Кум затявся на своєму: — А жінкамЯ однаково й понюхати не дам! —Те, що я не з’їв і кум мій не доїв,Потаскали кабанові ми у хлів.А кабан понюхав тісто, кашлянув,Перекинувся в баюру і заснув.Кум штовха його: — Пардон, мусьє кабан!Вибачайте, я не знав, що ви — гурман.Може, й ви вже захотіли в ресторан? —І надів йому на голову казан… (Павло Глазовий) Йшов автобус на Полтаву По білету і по правуКожен зручно в крісло сів.Проти ночі на ПолтавуКурс узяв автобус “Львів”. І висловлює бабусяВодію тривогу-страх:— Я Лубни проспать боюся,Розбуди мене в Лубнах! Не забудь лише, синочку!— Добре, добре! — той прорік.Сіла бабка у куточкуІ схилилася набік. Та водій — аж за ЛубнамиСпохвативсь, що винуват.Розвернув машину з намиІ везе стару назад! Чортихається, не в дусі(Хоч із власної вини!).Врешті став і до бабусі:— Вигружайтеся! Лубни! А бабуся із куточка:— Їдь, синок! — рукою мах.—То казала мені дочка:«З’їж таблетку — у Лубнах!». (Степан Олійник) Камера Зранку причвалав на ринок У райцентр Микита — Треба для велосипеда Камеру купити. Удалося те, що треба, Швидко відшукати, Зупинився дядько, просить Товар показати. Продавець привітно сяє, Мов троянда майська: — Камеру? Але яку: Польську чи китайську? — Ти про це, — Микита каже, — Міг би й не питати, Наче я ото із нею Буду розмовляти. По-чужому я не вмію, Бо приїхав із села. Дай таку, щоб не спускала І дешевою була! (Віктор Баран) Унікальний чоловік Лає жінка чоловіка: — Я варю, і шию,І підлоги натираю, і каструлі мию,Він же вернеться з роботи, влізе у піжамуІ куняє на дивані, вже пролежав яму.А свекруха до невістки промовляє тихо:— Не чіпляйся ти до нього, буде тобі лихо.Хвали бога, що сидить він в рідному гніздечку,Не блукає по пивничках і не скаче в гречку,І нічого знать не хоче, крім сім’ї своєї.Таких’скоро виставляти будуть у музеї. (Павло Глазовий) У письмовій формі За дрібничку посварились чоловік і жінка.Чоловік ходив надутий і мовчав, як стінка.А коли вкладався спати, наче незнайомий,Написав записку жінці: “Розбудить о сьомій”.Та й заснув собі спокійно, мов упився маком.Вранці глянув на годинник: вже дванадцять з гаком.А в руці стирчить записка, писана дрібненько:“Рівно сім. Доволі спати. Уставай швиденько!” (Павло Глазовий) Смішинки про школу Шкільні роки – це не лише уроки та домашні завдання. Це також час веселих пригод та кумедних ситуацій. Веселі вірші українською мовою влучно відображають історії зі шкільного життя. Правильні уколи — Лікувати прийшли Женю,Принесли уколів жменю.Наш це бачив молодець,І побіг, як жеребець,Не куди-небудь — до школи…—  Мабуть, правильні уколи! (Володимир Нагорняк) Арифметика Головою гол забив –Арифметику любив! (Володимир Нагорняк) Учений кіт Я усю науку туНамотав на вус коту.Мій, уже учений, кітПосилає вам привіт. (Володимир Нагорняк) Однокашник Хто там, сину,В двері стукав?– То якийсь дідок.Зовсім лисий, у куфайці,У руці ціпок.Він  говорить, що приїхавІз села до нас,Що колись ходив з тобоюУ четвертий клас.– Йди скажи: немає татка.То якесь брехло.У четвертім нашім класіЛисих не було. (Павло Глазовий) Хто такий Іван Бобир? Є у менедруг хороший.Це – школярІван Бобир.Він колючий,наче йоржик,і хитрючий,наче звір!..Ви повірили?Даремно!Не хитрун він,А простак.Невсидючий вінстрашенно,а крім того –ще й дивак.Можнасто таких знайти!..Словом,він такий, як ти! (Анатолій Костецький) Грамотій - Ти в нас грамотний такий,- Хвалить мене мама. –Тільки хто ж  чита книжкиДогори ногами!Книгу я кручу – дива!Не збагну нічого –Де у книжки голова?Де у книжки ноги? (Ольга Савченко-Гнатюк) Що разом? Малесенька ОляВ саду окрай хатиЗ букварика літериВчиться читати.-    Ось, бачиш, комашка, –Вчить старша сестра, –Під нею три букви,Їх знати пора.Це О-о-о, – тягне Оля, –Це Си, а це А-а-а,-    А що буде разом?-    А разом… бджола. (Петро Кралюк) Питали — Тебе питали сьогодні в школі?— Питали...— А що?...— Чого ви на батьківські збори не ходите... (Народні усмішки) Мабуть, правда — Іване, чи правда, що твій син покинув школу?— Мабуть, правда — ти вже п’ятий мені про це говориш. (Народні усмішки) Смішні вірші з матюками Увага! Ця добірка містить жартівливі вірші з матюками, які не рекомендується читати дітям. Ми не заохочуємо використання матюків у повсякденному житті, але розуміємо, що деякі люди знаходять їх кумедними. Якщо ви хочете посміятися без цензури, то ця збірка для вас. Жарт  Кажуть, жарти вже не в моді.Жарт – не дупа на городі(не усі його помітять).Жарт – якщо у дупі віхоть,або навіть смолоскип,загорівся і прилип! (Сергій Губерначук)   *** «Як молоді, удвох зоставшись,із шмаття порозпеленавшись(було обом до дідька жарко),розстлали килим на підлозі,і, посплітавши разом нозі,помчали в рай завзято й шпарко.Встромивши те у ту каптурку,він наштрикнув її, мов курку,і на вогні всю нічку пік». (Костя Шишко)   *** Темного лугу калина,Доброго роду дитина,Сім літ по ночах ходилаПри собі красу носила:Купці купували – не продала,Хлопці просили – не дала;Ноги шовком зв’язала,Для свого Йвася держала!   *** Як же ти піп, піп,То веди мене в біб, біб,В зелененький!Вирви ж мені стручокПовний пучокЗелененьких!Як же ти дяк, дяк,То веди ж мене в мак, макЧервоненький!Вирви ж мені маківокПовний подолокЧервоненьких!Як же ти коваль, коваль –То ти мене коваль, коваль,Та й підкуй!А як ти не зумієшТа й не розумієш –То й не псуй!Ти то, дівча, ти то винна,Ти б то дати не повинна!Як не дати, як він просить,Аж до Бога руки зносить!   *** Мій плуг не оре,Цілини не бере?!Заліза тупиї,Бо літа молодиї!   *** – Е-е, чи не плачеш ти?І матері чи не скажеш ти?– Коли б я казала,То я б тобі й не давала!   *** Кулик чайки питає:Чи вже, серце, світає?Іще, серце, іще-ще,Присунемося ближче ще:Нехай наші пупціПолежать у купці,Нехай наші животиНаберуться страмоти!   *** Знову небо хмуриться,Мабуть буде дощ.Мати півня ріже -Мабуть буде борщ.Зайшов в хату дядько,Мати каже брат.На столі бутилка,Кажуть - лимонадНа диван лягають,Значить будуть спать.І труси знімають,Значить будуть срать.Приїжджай скоріше тату!!!Бо засеруть усю хату!!!   *** «А та, котра була горбата,котрій пощастило з ним поспати,як стовп, робилася струнка.Тому ще за життя Мефодійсвятим вважався у народі» (Костя Шишко) Сміх – це найкращі ліки Ось і посміялися ми з вами від душі, зарядилися позитивом та гарним настроєм. Але давайте не зупинятися на цьому! Нехай сміх стане невід'ємною частиною вашого життя. Смійтеся частіше, смійтеся від щирого серця, смійтеся з друзями та близькими, смійтеся над дрібними негараздами та невдачами. Пам'ятайте: Сміх – це потужний заряд позитиву. Він дарує нам радість та щастя, зміцнює наше здоров'я та імунітет, допомагає нам справлятися з труднощами та стресом. Сміх – це мова єднання. Він зближує людей, робить їх більш відкритими та доброзичливими. Сміх – це целющий еліксир. Він знімає біль, покращує настрій, дарує нам відчуття легкості та свободи. Тож нехай ваш сміх буде щирим, а життя – веселим та безтурботним!