В.А. Бандура: професія як доля
На честь Дня працівників морського і річкового флоту, яке відсвяткували 4 липня, Почесними грамотами УДП були нагороджені деякі ветерани пароплавства. Один з них - заслужений старший механік підприємства Володимир Афанасійович Бандура.
Одинадцята дитина в родині, він сам знаходив шлях у житті. Розповіді батька та братів (один з них працював у РДДП штурманом) про флот з ранніх років запали йому в душу, а тому він твердо вирішив стати моряком. Обрав професію моториста, оскільки з дитинства захоплювався усілякими механізмами.
Навчався В.А. Бандура з цікавістю: спочатку закінчив Кілійську моршколу, потім середнє та вище морехідні училища в Одесі. І вже пізніше закінчив судноводійне відділення Київського річкового технікуму, однак штурманом працювати не довелось, професія механіка стала його долею і покликанням.
Після закінчення в 1957 році Кілійської морехідної школи молодого моториста направили в РДДП, на теплохід «Полтава», де капітаном був славнозвісний в пароплавстві С.В. Трапезников. Крок за кроком він вивчав механізми судна, вдавався у конструктивні особливості, навчався вчасно реагувати на найменше «нездужання».
Деякий час Володимир Афанасійович працював на морі, але після закінчення Одеської мореходки тямущого молодого фахівця вирішили знову перевести на Дунай - на посаду четвертого механіка теплохода «Байкал». Старе судно вимагало значної віддачі сил, більш ретельної профілактики і частих ремонтів.
- Двигун, що серце моряка, завжди повинен стукати справно, - розповідає Володимир Афанасійович. - Тому ми, механіки, говоримо: машина любить мастило, любов та ласку. Вчасно змастиш, перевіриш, підтягнеш - машина тебе не підведе. А полінуєшся, виявиш безпечність, тут же закапризує, а то і суворо помститься. Ці істини осягав сам, а потім і передавав молодим колегам.
Молодому, енергійному фахівцю хотілося рухатися далі. Щоб отримати диплом механіка першого розряду, В.А. Бандура пішов на морські судна. Працював на теплоходах серії «Тиса», «Яргора», «Тараклія». Пізніше приймав новозбудований «Новий Буг», який став відмінною практичною базою для підвищення майстерності. Після затвердження на посаді другого механіка Володимир Афанасійович працював на «Новому Донбасі», «Рахові», одночасно вступивши до ОВІМУ.
Після роботи на морських суднах В.А. Бандура за станом здоров'я повернувся на річковий флот. Деякий час працював другим механіком на пасажирському теплоході «Молдавія», підміняв старшого механіка.
Після затвердження на посаді старшого механіка Володимир Афанасійович очолив машинну команду теплохода «Никифор Шолуденко», де пропрацював близько 15 років. Цей етап роботи став найяскравішим в його флотському житті. Це були насичені подіями роки: колективи змагалися між собою, достроково виконувалися ремонти, моточистки, економилося паливо та запчастини, вносилися рацпропозиції. На рахунку Володимира Афанасійовича - близько 30 таких пропозицій, і три з них принесли істотну економію підприємству.
| Екіпаж т/х "Никифор Шолуденко", 1982 р. |
Володимир Афанасійович знав і любив не тільки машину. Добре розумів людей, охоче працював з ними, і його авторитет на судні був непорушний. За роки роботи підготував чимало грамотних технічних фахівців флоту. Хороший господар, грамотний фахівець, він ретельно контролював будь-який ремонт. Досвід та інтуїція допомагали йому обґрунтувати доцільність тих чи інших робіт, а не просто робити заміну дефіцитних деталей. І його точку зору в подальшому завжди підтверджувала якісна робота механізмів і вузлів.
Після югославських подій на Дунаї В.А. Бандура працював на морських судах типу «Ізмаїл», очолював машинну команду теплохода «Рені». У 2006-му за сімейними обставинами повернувся на річковий флот, а з 2012 року до виходу на пенсію в 2020 році працював старшим механіком підмінної команди самохідного флоту.
Сумлінна праця Володимира Афанасійовича відзначена почесними грамотами пароплавства та Одеської обласної державної адміністрації, званням фахівця флоту високого класу, знаками «Почесний працівник УДП» та «За безаварійну роботу. 25 років".
А флотські традиції в родині продовжив онук - Володимир Бандура - який також обрав своїм покликанням професію моряка.