На Закарпатті пройшов VI Всеукраїнський поетичний фестиваль «Береги слова»

У закарпатському місті Берегово 3 27 червня по 1 липня вже вшосте пройшов літературно-мистецький фестиваль «Береги слова», який знову зібрав поетів, прозаїків та музикантів з різних куточків України.

Своїми враженнями ділиться учасниця події сумська поетеса з літературної студії «Літера» Богдана Гусак.

Нотатки  неупередженої подорожувальниці))

Що не кажіть, а зірватися з місця й поїхати світ за очі у перші дні відпустки – це все-таки велика удача! Потяг мчить тебе лісовими нетрями, обпеченими степами, гонористими  горами,  принишклими в передчутті негоди містами й селами, і все здається гармонійним та закономірним. А коли після задушливого дня приходить горобина ніч, в яку на шаленій швидкості вривається невпокорена гроза, лише усміхаєшся і вкотре думаєш: «На щастя!» За вікном миготить, краплі б’ють у скло, а ти раптом усвідомлюєш, що нові відкриття у веселому товаристві, яке прямує в Закарпаття на мініфест «Береги слова», заздалегідь заплановані на небесах. Тільки згодом, повернувшись і переосмисливши чергову творчу пригоду, згадуєш давно написані власною рукою рядки:

Так дивно, але все-таки буває
перетин доль або перетин душ,
який взаємодіє і впливає
на все подальше. Не згуби, не руш
ту мить єдину, що вгорі Всевишній
ретельно нам давно прорахував.
Не починай шукати день колишній,
коли для звершень вже новий настав.

Тож мало так статися, щоб у потязі «Лисичанськ-Ужгород» відбулося знайомство з неординарними та креативними земляками із Сум – поетом Ігорем Касьяненком та журналісткою Ларисою Ільченко, фундаторами медіа порталу «Агенція Творчих Подій». Для них, як і для моїх подруг, сумських поетес Ірини Булахової та Ольги Суровицької, це не перша поїздка на широковідомий фестиваль, уже вшосте організований Дмитром Кобринським у курортному містечку Берегово, що неподалік від Мукачевого.  Всі були сповнені передчуттями зустрічі з давніми друзями, з особливою атмосферою у Казковому домі. У мене ж був особливий статус новачка, якому тільки належало все це побачити, зрозуміти й відчути…

Інтуїція вкотре не підвела, коли пристала на пропозицію дівчат подорожувати майже всією Україною від Північного Сходу до Південного Заходу. Запевнення «Ти не пожалкуєш!» таки справдилися. Маю визнати, що  організатори й натхненники фестивалю вміють і зустрічати, й проводжати гостей як годиться: з вітальними оголошеннями диктора вокзалу на весь перон, із квітами-обіймами-поцілунками, з піснями-танцями-побажаннями і, звісно, морем позитивних емоцій та обіцянок завітати ще. Тому весь час, проведений у дружному галасливо-збудженому творчо налаштованому мистецькому колі, пролетів швидко й непомітно.

Організатор фестивалю пан Дмитро Кобринський у співпраці з письменницею та бардом із Мукачевого Оксаною Коваленко спланував усі заходи так, щоб виступи на майданчиках чергувалися з пішими прогулянками, посиденьки із задушевними розмовами, частування з екскурсіями. Тому вистачало всього: і приємних зустрічей під час гала-концерту у вишневому саду привітного кафе Берегова; і мистецьких заходів та розваг у Казковому домі господаря; і прогулянок та екскурсій, що познайомили з місцевою культурою та колоритом Закарпаття; і відвідин місцевого санаторію «Жайворонок» з цілющими термальними водами.

Неординарні відчуття викликала зустріч-презентація з народним письменником-філософом Дмитром Кешелею, який знайшов золоту середину існування у власному світі, сповненому безкорисливої праці й задоволення духовних потреб. «Бог, Я і моя Сім’я!» – гасло, з яким він живе у простому селі, доглядає виноградники, спілкується із земляками й пише материнською мовою, аби зберегти її багатства. Довелося вкотре переконатися в тому, що є люди, які  мислять і живуть такими ж категоріями, що й ти. Тому, наче закономірність, прозвучали мудрі слова: «Сума земних обставин складає логіку небес… Ти заходиш у портал і знаходишся у ньому якийсь час… Життя нам чинить опір, і в боротьбі з цим опором ми гартуємо себе… Багата людина не та, що багато має, а та, що може малим обійтися…»

Родзинкою мистецько-культурної програми стала прем’єра п’єси із філософською назвою «Біографія однієї Бджоли», яку написав режисер дитячого театру «Жуйка» Ярослав Русанюк. Перш за все, постановка привернула увагу гостротою піднятих соціальних тем та недитячою грою юних акторок, які намагалися якомога достовірніше втілити задум автора.

Збагнути сувору красу Карпатських гір та стародавню історію Закарпаття мабуть не вдалося б так емоційно та яскраво, якби не відвідини мальовничих сіл Виноградівщини, унікального туристично-розважального комплексу біля підніжжя Чорної гори та замку Сент-Міклош, у стінах якого знову звучала пісенна лірика у виконанні учасників фестивалю. Кожен виніс звідти часточку тепла гостинного господаря Йосипа Бартоша, який зміг донести відвідувачам історію сакрального місця, освяченого коханням, що пройшло крізь віки і стало легендою.

Яким же був фінальний і найфантастичніший акорд єднання східних і західних українців під час фесту?! Нізащо не вгадаєте, бо ним виявилася дегустація угорської народної страви бограч у садку мукачівських бардів Яни і Сергія Міхеєвих. Надзвичайно талановита й харизматична мисткиня цілком справедливо зауважила: «Живе спілкування, особливо тепер, коли воно стає дефіцитом, конче потрібне для тих, хто що-небудь творить: це і підтримка, і критика, і дискусії, і поради. А головне – це море позитиву, тому що людям тут ділити нічого. Вони самі діляться всім, що «натворили» за рік». Дегустація завершилася  жвавим танком під коломийкові мотиви у виконанні господині та продовжилася на пероні вокзалу під віртуозну гру та спів актора місцевого театру Сергія Золотова, в яку наполегливо увірвалися гудки потяга «Ужгород-Лисичанськ», що помчав нас до рідної Слобожанщини.

Раніше ми писали про п’ятий фестиваль «Берегі слова» у матеріалі: На Закарпатье прошёл офлайн литературный фестиваль «Береги слова»

Зараз, коли дописуються останні речення нотаток неупередженої подорожувальниці, на моїх вустах виграє загадкова усмішка, сяють очі, а душа співає, адже я побувала у місцях, де можна цілком зцілитися у товаристві таких же самих невгамовних романтиків, як і сама. Тому крапку ставити зарано: хай лишаються три крапки із мріями та перспективами на майбутню зустріч на фестивалі «Береги слова»…

Фото: Лариса Ільченко та Олег Супруненко