Июль 2016
Август 2016
Сентябрь 2016
Октябрь 2016
Ноябрь 2016
Декабрь 2016
Январь 2017
Февраль 2017
Март 2017
Апрель 2017
Май 2017
Июнь 2017
Июль 2017
Август 2017
Сентябрь 2017
Октябрь 2017
Ноябрь 2017
Декабрь 2017
Январь 2018
Февраль 2018
Март 2018
Апрель 2018
Май 2018
Июнь 2018
Июль 2018
Август 2018
Сентябрь 2018
Октябрь 2018
Ноябрь 2018
Декабрь 2018
Январь 2019
Февраль 2019
Март 2019 Апрель 2019 Май 2019 Июнь 2019 Июль 2019 Август 2019 Сентябрь 2019 Октябрь 2019 Ноябрь 2019 Декабрь 2019 Январь 2020 Февраль 2020 Март 2020 Апрель 2020 Май 2020 Июнь 2020 Июль 2020 Август 2020 Сентябрь 2020 Октябрь 2020 Ноябрь 2020 Декабрь 2020 Январь 2021 Февраль 2021 Март 2021 Апрель 2021 Май 2021 Июнь 2021 Июль 2021 Август 2021 Сентябрь 2021 Октябрь 2021 Ноябрь 2021 Декабрь 2021 Январь 2022 Февраль 2022 Март 2022 Апрель 2022 Май 2022 Июнь 2022 Июль 2022 Август 2022 Сентябрь 2022 Октябрь 2022 Ноябрь 2022 Декабрь 2022 Январь 2023 Февраль 2023 Март 2023 Апрель 2023 Май 2023 Июнь 2023 Июль 2023 Август 2023 Сентябрь 2023 Октябрь 2023 Ноябрь 2023 Декабрь 2023 Январь 2024
Февраль 2024
Март 2024
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Поиск города

Ничего не найдено

Конотопська битва 1659 року: розгромна поразка московитів козаками

0 2383

Войска РФ дважды ударили по объектам инфраструктуры в Конотопе, - мэр

Часовой погоды Евгений Тишковец назвал потепление климата «надувательством»

Он прославлял СССР на весь мир, а ему устроили травлю на весь Союз за один проступок. История о легендарном Пашкове

Обслуживание, настройка и ремонт персональных компьютеров

Після тривалих пошуків, Хмельницький обрав своїм союзником царя Московії Олексія Михайловича (Романова). У 1654 році відбулася Переяславська рада і підписання так званих “Березневих статей”, згідно з якими, на думку царя, козаки мали йому підпорядковуватися як піддані. Але козаки розглядали Переяславську раду лише як ситуативний союз з Москвою, який мав би їм допомогти перемогти Річ Посполиту.

Таке різне трактування одного договору може бути зумовлене тим, що козацька старшина та московський цар були вихідцями з абсолютно різних цивілізацій. Козаки функціонували в межах Речі Посполитої. Держави, в якій шляхта “брала на роботу” короля, обираючи його на елекційному сеймі. На противагу цьому, маємо Московське царство-державу, в якій неможливий діалог між підданим та сувереном. Саме через це представники обох сторін мали зовсім різні уявлення про те, як їхній союз функціонуватиме в майбутньому.
Існує відомий сюжет, згідно з яким під час Переяславської ради козаки склали присягу на вірність царю Олексію і попросили його представника Василя Бутурліна, аби той від імені царя склав присягу на вірність козакам. Така вимога пролунала від них, оскільки в Речі Посполитій король мав присягнути шляхті, яка його обирала. Монарх мав заявити, що не порушить її “золотих прав та вольностей”. У відповідь на звернення козаків  Бутурлін сказав: “царь своим холопам не присягает”.

Попри такі світоглядні відмінності сторін, договір було укладено. Всього за 2 роки після Переяславської ради, у 1656-му, Московське царство укладає Віленське перемир`я з Річчю Посполитою. Фактично, цей договір був сепаратним миром. Московити припинили війну з Польсько-Литовською державою без згоди козаків, союзниками яких вони й були. Приблизно в той же час цар Олексій Романов наказав розмістити московські гарнізони в декількох найбільших містах Гетьманщини. Такі дії були обурливими для козацької старшини, оскільки в “Березневих статтях”, укладених за кілька років до того, не йшлося про перебування московських залог у містах Лівобережжя. Через це козакам довелося шукати іншого союзника, який би допоміг їм у протистоянні з Реччю Посполитою.

Портрет царя Романова

Влітку 1657 року Богдан Хмельницький помер. Його наступником став Іван Виговський. Зрозумівши, що з Московією не вдасться налагодити зв`язки, Виговський вирішив повернутися “під руку польського короля”. Далеко не всі представники старшини підтримували його курс на реінтеграцію Гетьманщини назад до Речі Посполитої. Серед невдоволених такою політикою гетьмана були зокрема полтавський полковник Мартин Пушкар та кошовий отаман Яків Барабаш, яких почав підтримувати московський цар.

Портрет Івана Виговського

Виговський планував повернутися до польсько-литовської держави і “модернізувати” її. Річ у тім, що з моменту свого створення у середині XVI ст., Річ Посполита мала бути “державою двох народів”: польського та литовського. Слово “народ” тут вжито у не зовсім звичному для сучасної людини значенні: йдеться про “політичний народ”. “Політичним народом” в Речі Посполитій була шляхта з територій Корони Польської та Великого князівства Литовського (очевидно, і з українських земель у складі цих державних утворів).

Ідея, яку хотів втілити в життя Іван Виговський, мала додати до цього рівняння третю складову: Велике князівство Руське, в якому роль “політичного народу” мала грати козацька старшина. Очолювати ВКР мав би призначений королем Речі Посполитої гетьман.

На думку багатьох сучасних дослідників, ця ідея була нездійсненною через те, що Річ Посполита від початку створювалася як держава “двох народів”, а наявність “третього” у ній не передбачалася. Проєкт “Гадяцьких пунктів” 1658 року не мав практичної реалізації, проте він чітко показав Москві, який політичний курс було обрано Виговським.

Восени 1658 року московське військо вторглося на Сіверщину і протягом наступних місяців воно намагалося заручитися підтримкою місцевого козацтва. За сприяння московитів, опозиційні до Виговського полки обрали своїм гетьманом Івана Безпалого, який отримав статус “наказного”, тобто, тимчасового гетьмана. 

Протягом наступних місяців взаємини між козаками та московитами ставали все більш напруженими, поки у березні 1659 року на територію Гетьманщини не вторглася нова частина московського війська. Цього разу вже під командуванням князя Олексія Трубецького.

Багато істориків застерігають від проведення історичних паралелей, проте в деяких випадках останні вже самі напрошуються: в царських грамотах, які розпочали поширюватися на території, куди заходили окупаційні війська, йшлося про те, що царська армія заходить до Гетьманщини, “аби навести порядок”, бо на думку монарха тут відбувалося “смута і метушня”.

В наукових колах немає одностайності щодо чисельності московського війська, яке брало участь у кампанії 1659 року. Так, наприклад, історик Олексій Сокирко вважає, що чисельність військового корпусу московитів становила від 35 до 50 тисяч осіб. Сокирко також вважає, що цифри у 100 тисяч вояків, які наводили у своїх повідомленнях сучасники подій (козацькі урядовці та польські дипломати)- дуже сильно перебільшені.  

Проте нові дослідження показують, що реальна чисельність московського угруповання була навіть меншою, ніж 35 тисяч осіб. Так, наприклад польський історик Пьотр Кроль вважає, що реальна чисельність московського з`єднання, яке перебували під Конотопом в червні 1659 року, сумарно складала всього близько 27 тисяч вояків. 

За своїм етнічним складом військо Виговського було доволі розрізненим: до нього окрім українських козаків входили татари, поляки, німці, серби, волохи та ін. 

Оцінити чисельність цього корпусу також доволі складно. Олексій Сокирко наводить такі цифри: 16-17 тисяч козаків, 4 тисячі найманців, 30-40 тисяч татар. П. Кроль наводить загалом подібні цифри: близько 16 тис. козаків, близько 25 тисяч татар та 4 тис. найманів. Тобто сумарна чисельність козацько-татарського війська могла становити близько 45 тисяч вояків. 

З огляду на це, можемо констатувати значну перевагу об’єднаного козацько-татарського корпусу над московським формуванням. Варто зауважити, що в обох сторін залишалися резерви, які вони не використали в генеральній битві.

За 4 дні до початку бою, 24 червня 1659 року козацьке військо об`єдналося з татарським. Це відбулося в урочиші Кручиполе, яке знаходиться на південь від Конотопа. А більша частина московського війська все ще залишалася в таборах біля Конотопа, який московити тримали в облозі протягом кількох попередніх місяців. 

Князь Трубецький виділив частину війська, що розпочала рух навперейми Виговському, який з півдня прямував на допомогу обложеному гарнізону Конотопа. Відряджене князем військо майже повністю складалося з кінноти. Таке рішення Трубецького дослідники пояснюють відсутністю надійних розвідданих у московського полководця. Завданням кавалерії було з`ясування точного напрямку руху козаків Виговського та “розсіяння його сил”.

Козаки разом з татарським військом Мухамеда IV Ґерая розпочали рух на північ, в напрямку міста, готуючись до великого бою з ворогом. Московити зустріли об`єднане козацько-татарське військо на переправі через річку Куколка, що біля села Соснівка, де й відбулася чергова сутичка. 

Схема Конотопської битви. Джерело: О. Сокирко Конотопська битва 1659 р.: Тріумф в час Руїни”.

Кульмінація битви припала на 28 червня. Козацько-татарське військо розділилося на 3 групи: Виговський спрямував своїх козаків до Соснівки,  основна частина татарського війська пішла на схід, в напрямку урочища Пуста Торговиця, де й влаштувало засідку. Другий загін козаків разом з невеликою групою татар вирушив на захід, форсувавши річку Куколку.

Схема Конотопської битви. Джерело: О. Сокирко Конотопська битва 1659 р.: Тріумф в час Руїни”.

Козаки гетьмана розпочали обманний маневр: спланований відступ вздовж річки Куколки до Пустої Торговиці, де на московитів вже очікували татари. Московська кіннота “з`їла” приманку та розпочала погоню за козаками. В цей момент в тил ворога зайшла татарська кіннота, яка разом з другим угрупованням козаків завершила оточення московського війська. 

Схема Конотопської битви. Джерело: О. Сокирко Конотопська битва 1659 р.: Тріумф в час Руїни”.

Внаслідок бою, московити зазнали дуже серйозних втрат. Проте при їх обчисленні історик стикається з тією ж проблемою, як і при підрахунках загальної чисельності армій учасників битви. Але можна стверджувати, що в цьому бою полягло від 3300 до 4000 московських вояків. 

У відсотковому відношенні найбільших втрат зазнали московські рейтари (різновид кавалерії прим. авт.):  їх загинуло 1700 осіб, тобто кожен другий від початкового їх числа. В інших московських підрозділах ситуація була не такою катастрофічною, проте число загиблих все одно було дуже великим.  

Втрати козацько-татарського війська також були значними. Під час битви загинуло від 2500 до 3000 представників коаліційного формування. Ці цифри показують, наскільки важким був цей бій і якою ціною далася перемога над ворогом.

Перед вступом до бою, між гетьманом та ханом було укладено домовленість, згідно з якою всі полонені передавалися останньому. Всіх полонених Мухамед IV Ґерай наказав стратити, проте історичні джерела не повідомляють про точне число вбитих в такий спосіб полонених.

Гетьману Івану Виговському не вдалося розвинути успіх перемоги, здобуту під Конотопом в червні 1659 року. Розгромна поразка війська шокувала весь царський двір, а в Москві вже навіть розпочиналася паніка щодо потенційної татарської атаки на столицю. Але ця перемога козацько-татарської коаліції не поставила хрест на амбіціях царів Романових щодо контролю над Гетьманщиною. 

Зокрема, через те, що невдовзі після Конотопської битви татари були змушені повертатися до Криму, бо якраз в той час група козаків під командуванням Івана Сірка напала на їхні поселення, а відтак військо Виговського залишилося без підтримки союзника. 

The post Конотопська битва 1659 року: розгромна поразка московитів козаками first appeared on Новини України - #Букви.

Читайте также

Загрузка...

Загрузка...
Новости последнего часа со всей страны в непрерывном режиме 24/7 — здесь и сейчас с возможностью самостоятельной быстрой публикации интересных "живых" материалов из Вашего города и региона. Все новости, как они есть — честно, оперативно, без купюр.



News-Life — паблик новостей в календарном формате на основе технологичной новостной информационно-поисковой системы с элементами искусственного интеллекта, тематического отбора и возможностью мгновенной публикации авторского контента в режиме Free Public. News-Life — ваши новости сегодня и сейчас. Опубликовать свою новость в любом городе и регионе можно мгновенно — здесь.
© News-Life — оперативные новости с мест событий по всей Украине (ежеминутное обновление, авторский контент, мгновенная публикация) с архивом и поиском по городам и регионам при помощи современных инженерных решений и алгоритмов от NL, с использованием технологических элементов самообучающегося "искусственного интеллекта" при информационной ресурсной поддержке международной веб-группы 123ru.net в партнёрстве с сайтом SportsWeek.org и проектом News24.


Владимир Зеленский в Украине


Светские новости



Сегодня в Украине


Другие новости дня



Все города России от А до Я