Родентициди, які використовують аграрії Херсонщини, вбили вже 2000 перелітних птахів

Скандал із загибеллю журавлів "у" біосферному заповіднику "Асканія-Нова" є чи не найгучнішою екологічною справою 2021 року. Попри відчайдушні спроби працівників заповідника врятувати перелітних птахів, виявляється, що саме екологічно несвідома діяльність фермерів на оточуючих заповідник землях призводить до загибелі нових сотень рідкісних видів перелітних птахів. Збитки, нанесені державі, уже сягнули понад 6 мільйонів гривень. Що саме відбувається у Херсонській області в останні місяці із сірими журавлями й іншими птахами, які стали жертвами неправильного застосування родентицидів? Україна - держава, через яку пролітають під час сезонних міграцій мільйони особин різних видів перелітних птахів Центральної та Північної Європи. Деякі з них зимують на нашій території, а інші - лише зупиняються тут на перепочинок і вирушають далі. Міграційні шляхи і так звані "перелітні станції" лишаються незмінними протягом тривалого часу. На своєму шляху до місць гніздування, або зимівлі, птахи долають тисячі кілометрів, минаючи територію багатьох країн. З цієї нагоди міжнародна природоохоронна спільнота залучає різні країни до співпраці між собою задля збереження популяцій мігруючих птахів через міжнародні угоди.  Україна стала стороною 4 міжнародних конвенцій, підписавши які вона      зобов'язалась охороняти птахів, що мігрують, через її територію, або гніздяться в країні. Ці зобов'язання було грубо порушено. І на жаль, не вперше. Україна є другою за розораністю державою світу і першою - в Європі. Тому місць, зручних для відпочинку великої маси птахів на півдні України в наш час залишилося дуже мало. Завдяки належному заповідному режиму, що діє в останні десятиліття в Біосферному заповіднику "Асканія-Нова", його територія стала основним районом зосередження пролітних сірих журавлів всієї Східної Європи. З 2 до 18 січня саме тут було виявлено 218 загиблих сірих журавлів (занесені до Червоної книги України; збитки - 3 270 000 грн). При патологоанатомічному дослідженні трупів птахів працівники заповідника виявили ознаки отруєння. Всі птахи загинули      від набряку легенів і внутрішніх кровотеч, що викликали смерть у муках). Проте, на території заповідної зони заповідника птахи отруїтись не могли, адже це є природна територія, на якій вони зупиняються лише на перепочинок і ночівлю. Для того щоб харчуватись, журавлі здійснюють щоденні вильоти на поля. Саме там треба шукати причину їх масової загибелі. Для більш детального розслідування було створено робочу групу при Херсонській облдержадміністрації. Трагедія набула  широкого розголосу, і 11 січня поліція відкрила      досудове розслідування за фактом забруднення навколишнього середовища. 6 січня Служба державної охорони біосферного заповідника здійснила спеціальне обстеження полів навколо заповідника, на які вилітають харчуватись журавлі, і виявила численні факти розкидання зерна, протравленого родентицидами для контролю спалаху чисельності мишовидних гризунів. Інакше кажучи, фермери просто посипають поля отруєною приманкою, яку, окрім гризунів, поїдають і журавлі, і інші тварини. Тут варто додати, що серед хребетних тварин, яких знищують таким чином фермери, є     і інші види занесені до Червоної книги України (ЧКУ). Деякі з них опинились під загрозою вимирання саме через використання фермерами небезпечних пестицидів. У Науковому центрі превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України, куди були направлені зразки органів птахів та зерна, зібраного на полях, було встановлено, що птахи отруїлися препаратом з діючою речовиною "Бродифакум", яка має антикогуалятивну дію. Такі препарати широко застосовуються в Україні проти гризунів і призводять до патологічних змін, які було знайдено при розтині      всіх загиблих журавлів. Таким чином, журавлі загинули внаслідок отруєння агрохімікатами поширеними на полях в околицях заповідника з метою контролю мишовидних гризунів. Природоохоронні органи Херсонщини зобов'язані контролювати дотримання режимів застосування отрутохімікатів, у тому числі дозволених до застосування не тільки в охоронних та буферних зонах заповідника, але й взагалі в агроекосистемах. Наприклад,      отруєні зерна заборонено відкрито розкидати на поверхні грунту. Тим більше, зважаючи на особливості заповідника “Асканії-Нова”, подібну загрозу для птахів, які не знають меж полів і розлітаються від заповідної зони в радіусі до 40 кілометрів, не важко було передбачити... Працівники заповідника підготували для робочої групи Херсонської ОДА схему розльоту журавлів в радіусі до 40 км за межами заповідника. В сектор обстеження і перевірок застосування таких препаратів потрапило 50 агропідприємств. І тут розпочалася протидія. Оскільки наразі для позапланових перевірок контролюючим органам потрібно назвати особливі підстави й отримати дозвіл з центрального органу виконавчої влади, відповідь на питання щодо того, хто      порозкидав зерно, затрималася на десяток днів. Щоб завадити організованим перевіркам господарств з Києва у терміновому порядку до Херсону прибув перший заступник Держпродспоживслужби Седик В.М., який на черговому засіданні робочої групи при Херсонської ОДА наголосив, що препарати групи Бродифакум дозволені в Україні, і ще невідомо, від чого загинули журавлі. Тому, за думкою держслужбовця, до моменту лабораторного підтвердження діагнозу і причин загибелі журавлів, перевірки господарств проводити  недоцільно. Це дало аграріям можливість і надалі  розкидати  зерно оброблене такими препаратами як "Бродівіт", "Номайс" (діюча речовина бродіфакум) і безпосередньо      Бродіфакумом     . З 23 березня і до цього часу, після хвилі похолодання і розставання невеличкого снігу, відновився падіж птахів, які прилітали до біосферного заповідника "Асканія-Нова". Працівники заповідника зібрали більше 2000 птахів, серед яких багато - зникаючі види. В тому числі гинуть і рідкісні хижі птахи (орлан-білохвіст, канюк степовий, лунь польовий і інші), що харчувались отруєними птахами інших видів, або загиблими від отрути гризунами. Поліція відкрила ще одну кримінальну справу. Попри те, що причина знаходиться на полях, правоохоронці стали брати проби води, кормів, зерна і інших продуктів, з яких на кормокухні готуються мішанки для тварин зоопарку у заповіднику! Але загибелі саме вольєрних птахів зовсім не було. Тож правоохоронці марно витрачали час, або свідомо затягували справу. Замість шукати місце розкидання отрути - перевіряти вирішили сам заповідник, працівники якого звернулись з заявою про загибель птахів! До Херсону вдруге приїхав Седик В.М. і заявив на робочій групі, що аграрії діють в межах правового поля, препарати групи бродифакум дозволені до використання в Україні. Тиску аграріїв в області злякались і в рішенні надзвичайної комісії записали не заборонити використання препаратів групи бродифакум на три тижні, а рекомендувати. Звісно що аграрії чхали на цю рекомендацію і візит київського чиновника виконав свою смертоносну роль. Херсонщина на цей час стала центром знищення журавлів всієї Європи. Саме зараз розпочинається масовий весняний проліт птахів і з колосальною вірогідністю, ми будемо мати зростання кількості загиблих птахів у рази. Статистика доводить правоту цього твердження: у січні загинуло 218 журавлів - на сьогодні з початку року (включаючи і тих 218) вже 2000 особин, що належать до 21 виду. Серед них 246 огарів та вже 365 сірих журавлів. Окрім цього є зареєстрована поліцією інформація про ще один осередок загибелі птахів за 25 кілометрів від заповідника, де зібрано 108 сірих журавлів, 27 огарів, а також інших птахів та сірих зайців. Серед 22 загиблих 28 березня журавлів, один був мічений GPS-трекером, встановленим      у 2018 році. За даними супутникового стеження він прилетів до Асканії з Ізраїлю, прямуючи через Чорне море та АР Крим. Трекер робочий і зараз, і завдяки даним з нього стало відомо, що працівники заповідника не помилились стосовно відстані денного розльоту птахів із зони заповідника. Максимальне денне віддалення цього журавля по прямій від заповідника в одну сторону 38 км, в іншу 42. Це ще раз підкреслює, що якби до науковців дослухалися, цієї трагедії можна було б якщо не запобігти повністю, то суттєво зменшити масштаби загибелі тварин. Але зараз розкидане зерно лежить і далі на полях. А масовий приліт птахів      лише розпочався. Схоже, що сотні, а можливо й тисячі перелітних птахів вже не вийде врятувати, адже найбільш масовий проліт - лише розпочинається. Звісно, першочергово що треба зробити - це призупинити на час розслідування використання родентицідів. По друге,      всі, хто використовував отруйні      не лише для гризунів препарати просто розсипавши їх на полях, мають відшкодувати державі збитки у повному обсязі. По третє, проблема масової загибелі тварин від родентицидів потребує термінового вивчення з метою запобігання подібним випадкам у майбутньому. Державні санітарні правила порядку застосування пестицидів у народному господарстві 1998 року мають ряд суперечностей, у тому числі таку норму, яка дозволяє розкидати отрутохімікати, у тому числі технічними засобами на поверхні грунту. Але в цих же санітарних правилах вказується, що порядок застосування отруйних для тварин препаратів необхідно здійснювати відповідно до інструкцій до цих препаратів. І тут ми маємо саме той прецедент, що одні інструкції до препаратів з діючою речовиною бродифакум обмежують      тільки складами (тобто в закритих приміщеннях), а на полях  - тільки у вигляді контейнерів. Інструкції до препаратів затверджених Міндовкілля вимагає при використанні в агроценозах      засипати протравлене зерно у нірку,а державний документ - дозволяє механічне розкидання приманки  на поверхні полів. Необхідно, у найкоротший термін внести зміни до Державних санітарних правил щодо порядку застосування родентицидів та необхідності дотримання Інструкцій, які забороняли б відкрите застосування отруйних приманок. Тетяна Шаміна, менеджерка з комунікацій ГО “Українська природоохоронна група” Губернская неделя